Канати: типи, сировина, переваги, недоліки та використання

Канати — це один із найдавніших інструментів людства, який залишається затребуваним і в сучасному світі, залишаючись при цьому незамінним.

Розглянемо найпоширеніші питання про канати, з якими звертаються користувачі.

Які бувають типи канатів і їх застосування?

Залежно від ваги вантажу, що піднімається, усі канати можна поділити на три основні типи, кожен з яких, у свою чергу, розділяється на підтипи.

1. Натуральні канати

а) Конопляні канати

Сировина: виготовляються зі спеціально оброблених волокон технічної коноплі, вирощеної без наркотичних властивостей.

Переваги:

• найміцніші серед натуральних;
• стійкі до стирання;
• мають високу міцність на розрив;
• екологічні та біорозкладні;
• стійкі до морської води;
• не бояться ультрафіолетового випромінювання.

Недоліки:

• схильні до гниття при підвищеній вологості;
• чутливі до грибкових утворень (плісняви).

Де застосовують:

• морська справа;
• пакувальні роботи;
• макраме, рукоділля;
• побут;
• декор у стилі «лофт» та «еко»;
• будівельні роботи (для підйому невеликих вантажів);
• сільське господарство.

б) Джутові канати

Сировина: виготовляються з джутового шпагату, отриманого з кори стебел рослини джут шляхом скручування декількох волокон.

Переваги:

• екологічно чисті й безпечні;
• не електризуються;
• стійкі до вологи;
• невисока ціна;
• приємна текстура;
• майже не розтягуються;
• стійкі до ультрафіолету;
• мала вага.

Недоліки:

• не підходять для важких вантажів;
• грубий ворс;
• середня міцність;
• гігроскопічні;
• можуть вигорати під прямими сонячними променями;
• схильні до гниття.

Де застосовують:

• будівництво;
• промисловість;
• сільське господарство (для підйому легких вантажів);
• річковий і морський транспорт;
• пакування та обв’язування;
• декор інтер’єрів;
• рукоділля й макраме;
• кігтеточки для котів.

в) Сизалеві канати

Сировина: виготовляються зі свіжого листя агави сизалевої шляхом скручування волокон, отриманих із рослини.

Переваги:

• стійкі до ультрафіолетового випромінювання;
• висока міцність;
• не накопичують статичну електрику;
• стійкі до зносу;
• жорсткі та грубі (добре тримають форму).

Недоліки:

• вбирають вологу (потребують просочення для зовнішнього використання);
• жорсткі — незручно тримати без рукавичок.

Де застосовують:

• сільське господарство;
• садові роботи;
• декоративне оформлення приміщень;
• кігтеточки для тварин;
• промислове пакування.

г) Бавовняні канати

Сировина: виготовляються з натуральних бавовняних волокон.

Переваги:

• м’які та приємні на дотик;
• екологічно безпечні;
• не накопичують статичну електрику;
• гіпоалергенні;
• легко фарбуються;
• добре вбирають вологу.

Недоліки:

• невисока міцність;
• схильні до гниття у вологому середовищі;
• розтягуються;
• стираються при активному використанні.

Де застосовують:

• спортивне обладнання;
• декоративні вироби (макраме, вузли);
• інтер’єрний та ландшафтний дизайн;
• побутові потреби;
• мотузки для білизни.

2. Синтетичні канати

а) Поліамідні (капронові)

Сировина: виготовляються із синтетичного полімеру — поліаміду, отриманого з нафтопродуктів шляхом поліконденсації. З полімеру формуються тонкі нитки, які скручуються у пасма. Пасма потім сплітаються в канати.

Переваги:

• найміцніші серед синтетичних канатів;
• добре амортизують ривки (зручно при буксируванні);
• стійкі до вологи та гниття;
• зносостійкі й удароміцні;
• стійкі до стирання.

Недоліки:

• вбирають воду (до 7–10% маси), через що стають менш міцними;
• при намоканні розтягуються й важчають.

Де застосовують:

• рятувальні роботи;
• буксирування;
• судноплавство;
• альпінізм.

б) Поліпропіленові канати

Сировина: виготовляються з поліпропілену (PP) — термопластичного полімеру, отриманого шляхом полімеризації пропілену (продукт переробки нафти та газу).

Переваги:

• легкі, не тонуть у воді;
• не гниють, не вбирають вологу;
• хімічно стійкі (до лужного та солоного середовища);
• недорогі.

Недоліки:

• чутливі до ультрафіолету (вигорають на сонці);
• низька термостійкість;
• менш міцні, ніж поліамідні.

Де застосовують:

• рибальство й судноплавство;
• водні види спорту;
• тимчасові та будівельні роботи;
• легкі буксирувальні системи.

3. Сталеві канати

Сировина: виготовляються з вуглецевої сталі (0,4–0,9% вуглецю), легованої сталі (з домішками хрому, нікелю, молібдену) або нержавіючої сталі (з підвищеним вмістом хрому).

Переваги:

• висока міцність на розрив;
• термостійкість (зберігаються властивості сталі при температурах від -40°C до +400°C);
• зносостійкість (стійкість до тертя, зламів, перевантажень);
• мінімальна деформація (майже не розтягуються при великих навантаженнях, що важливо за точних підіймальних операцій);
• стійкість нержавіючих канатів до агресивних середовищ;
• тривалий строк служби за умови правильної експлуатації.

Недоліки:

• велика вага (важчі за синтетичні того ж діаметра), важко монтувати та транспортувати;
• схильні до корозії — волога, солона вода, агресивне середовище викликає іржу, потребують регулярного змащування;
• жорсткі й травмонебезпечні (при пошкодженні дроту гострі кінці можуть поранити руки);
• не витримують багаторазових перегинів;
• проводять електричний струм — небезпечно працювати поряд з лініями електропередачи (ЛЕП) через ризик ураження струмом;
• небезпечні при розриві каната під навантаженням, енергія стиснення дротів може спричинити ефект батога.

Де застосовують:

• шахти, ліфти, підіймачі;
• канатні дороги, фунікулери;
• крани, лебідки, екскаватори;
• підвісні мости, монтажні розтяжки;
• бурові установки;
• такелаж на суднах.